Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, яке проявляється ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом. У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, язик спершу «біліє» і до 4-го дня захворювання стає яскраво-червоним, на шкірі хворого виникає характерний висип — дрібні яскраво-рожеві або червоні цятки, які часто сверблять.
У країнах з помірно холодним і вологим кліматом, як в Україні, випадки захворювання здебільшого реєструють восени і взимку. На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років. Щеплення проти скарлатини немає, але після того, як людина перехворіє, виробляється імунітет.
Захворювання може мати легкий, середній чи тяжкий перебіг.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний, проте трапляються і повторні випадки.
Як передається скарлатина?
Інфекція передається від хворого на скарлатину, ангіну, бешиху, хронічний тонзиліт через повітря при чханні, спілкуванні.
Скарлатина має різні варіанти розвитку, що залежать від механізму передачі інфекції. Основний шлях передавання – повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. Також, хвороба може передаватися через продукти харчування, особисті предмети, посуд або через ручки дверей. Хворі заразні з останніх двох днів інкубації, увесь період хвороби і до 21 дня після зникнення клінічних симптомів. Джерелом інфекції можуть бути не тільки хворі, а й носії стрептокока. Носіями цієї інфекції є близько 20% здорових людей, в тому числі дітей. Багато носіїв можуть поширювати збудника захворювання тривалий час: від кількох місяців до одного року.
Збудник інфекції потрапляє на слизову оболонку, і невдовзі запускається запальний процес в носоглотці. Стрептокок виробляє скарлатинозний токсин. Він потрапляє в кров, руйнуючи еритроцити і викликаючи інтоксикацію організму. Через це у всіх органах, на шкірі та слизовій оболонці дрібні судини розширюються, що призводить до висипань. Токсин згубно впливає на зовнішній шар шкіри – епідерміс, тому шкіра сильно лущиться.
Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2-7 днів. У більшості випадків скарлатина починається раптово.
Поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції хворого. Пацієнтам, хворим на скарлатину, призначають курс антибіотиків. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.
Антибіотики призначаються тільки після встановлення діагнозу. Адже існує низка інших інфекційних захворювань, які супроводжуються схожою висипкою, такі як краснуха, кір, вітряна віспа тощо.
Спалах скарлатини — це два або більше підтверджених випадків захворювання, що виникли протягом 10 днів, при цьому між випадками наявний епідеміологічний зв’язок (наприклад, захворілі діти перебувають в одному класі або групі).
Перші симптоми скарлатини:
- На початку захворювання температура тіла підвищується до 38-40 °С. Супроводжується ознобом, головним болем, може бути нудота, блювання.
- В перші години хвороби виникає біль при ковтанні. Розвивається ангіна, на мигдаликах можливий біло-жовтий наліт.
- На початку хвороби на язику може бути білий наліт, але після 2-3 днів язик починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, зʼявляється малиновий язик.
- Через добу на шкірі виникає характерний висип. На рожевому фоні видно дрібні червоні цятки, які нерідко сверблять, в нижній частині живота, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок, які зливаються в природніх складках – ліктьових згинах, пахвових западинах, пахових складках. Висип виглядає як сонячний опік і нагадує наждачний папір на дотик. Зникає через 3-7 днів, залишаючи після себе рясне лущення.
- Підборіддя і шкіра над верхньою губою (носо-губний трикутник) залишаються блідими, попри загальне почервоніння обличчя.
- В перші 5 днів хвороби спостерігається збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску, шкіра стає сухою. Після 5-го дня сповільнюється пульс, знижується артеріальний тиск.
Раніше скарлатину вважали серйозною дитячою інфекцією, але лікування антибіотиками зробило її менш загрозливою. Важливо! своєчасно розпочати лікування, що є головним у профілактиці можливих ускладнень та віддалених наслідків.
Хворим на скарлатину слід перебувати в ізоляції 10 днів, якщо перебіг захворювання легкий і без ускладнень + 12 днів їм не можна відвідувати місця великого скупчення людей: школи, офіси тощо. Тож ізоляція триває мінімум до 3 тижнів.
До загальних профілактичних заходів належать:
- збалансоване харчування;
- щоденне провітрювання та вологе прибирання приміщення;
- дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
- заняття спортом;
- лікування хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).